Oportunizm

Ненавиджу. І зневажаю. Всіх їх - Януковича, Тимошенко, Ющенка, Тягнибока. Всіх. Всіх, хто вкрав мої гроші, нищив і продовжеє нищити воє життя. Всіх, хто зневажає мій народ і мою культуру. Всіх, хто прикривається їдеями, націоналізмом, економікою, а насправді тільки краде. Для кого єдина мета отримати владу і ще більше грошей. Для чого вам більше? Скажіть. У вас і так їх мільярди - хватить для праправнуків на яхти. Заберайтеся з України і дайте нам жити. Не виживати, а просто жити. Хіба ж нам багато треба? Для чого нам майбахи і особняки біля королівських замків в Європі? Нам хватить квартири, зарплати… Але ж ви нам не дасьте. Вам всього мало. Завжди. Мало грошей, мало бруду і мало брехні. Ви брешете свому народу - кожному і всім разом. А народ вірить вам. І кориться. Напевне, ми такого і заслуговуємо. Ми всі, хто за вас голосував, їздив на майдан - не за гроші - за ідею, за свободу, за народ. Всі ми - стадо баранів. Розумних, але ми такого заслуговуємо. Жити рабами, віддавати все вам. Заслужили. І від того я вас ще більше зневажаю. І ненавиджу. І ніколи не подам руку жодному з вас. Президенту. Міністру. Чиновнику. Всіх вас я зневажаю. Ви нищите моє життя. Ви поселили в мені ненавить. Ви поселили в мені зневагу.